DEV.BG All in One 2024 - Абісім

Минулого тижня я був на DEV.BG All in One Expo Edition 2.0. Дорога туди забрала два робочі дні й коштувала мені, людині на погодинній оплаті, трохи дорожче, ніж торішня подія на вихідних. Утім, майданчик, що охоплював зали 1 і 2 Expo Center, був просторіший за минулорічний у залах 5 і 6. Завдяки цьому між стендами легше було пересуватися.

Оскільки цікаві сувеніри я вишукав уже торік, мій інтерес до ігор і лотерей біля стендів цьогоріч згасав. Проте Luxoft лишався щедрим і роздавав USB-флешки всім, хто був готовий поділитися контактними даними. Я конкретно шукав компактний кабель для заряджання, бо торішній пошкодився під час подорожі потягом.

На жаль, я пропустив кілька ігор, де міг би виграти такі кабелі. Тож вирішив повернутися до DXC Technology, де таких кабелів для заряджання більше. Щоб роздобути один, мені довелося розв'язати головоломки на фізичній станції з перешкодами. Зрештою я отримав такий самий кабель, як і торік. Сподіваюся, цей витримає більше, ніж кілька поїздок потягом.

Родзинкою конференції були лекції. Цьогоріч було менше доповідей про ШІ, а ті, що були, зосереджувалися радше на проблемах ШІ, ніж на тому, щоб упихати його всюди.

Вступна лекція Петера Сабева «Алгоритм життя у 10½ особистих історіях» розповідала історію кар'єри розробника — від студентських років до професійної праці й різноманітної громадської активності, серед іншого. Ця лекція могла б бути корисною, особливо для розробників-початківців.

Лекція Петера Нефтелімова «Підприємництво поза межами обмежень» була другою, на якій я побував. Мені було важко її зрозуміти через мій обмежений рівень болгарської й монотонну подачу автоматичного озвучення. Та все ж життєва історія автора показує, що значних результатів можна досягти попри суттєві фізичні обмеження. Це викликало в мене бажання почитати більше його текстів задля мотивації.

Далі лекція Дімо Мітева «Критичне й аналітичне мислення: ключ до успіху» здалася мені досить захопливою. Хоча вона й не пропонувала чогось аж надто нового, але нагадала мені про значущість мислення. Лише 5% населення має навички критичного й аналітичного мислення, що живлять допитливість. Такі навички для розробників необхідні.

На жаль, більшу частину доповіді Міглена Евлогієва «Безпека — це робота кожного» я пропустив. Кейси наприкінці були цікавими, хоча я й не експерт із безпеки. Та однаково обізнаність у питаннях безпеки необхідна, адже більшість зламів — соціальні й тому їм важко протидіяти технічними засобами. Тут потрібні освіта й самонавчання.

Найцікавішим уроком для мене була лекція «Ціна чистого коду» Мартіна Чаова. Я переважно займаюся підтримкою продукту, а останнім часом трохи спробував себе у веденні проєктів і хочу робити більше особистих проєктів. Було цікаво побачити стандартну схему IT-проєктів разом із поясненнями про підтримку й рефакторинг коду та про їхню необхідність. Я сфотографував посилання на довідкові матеріали, маючи намір переглянути їх згодом.

Частину презентації Радостіна Чолакова «Як ШІ бачить світ: схожість і відмінності щодо людського сприйняття» я пропустив. Він розповідав про те, як GPT обробляє й створює зображення та чим відрізняється людське сприйняття. Ця відмінність нагадала мені, що сьогоднішній ШІ ще не може повністю замінити людей.

Наступна лекція Антона Александрова «Великі мовні моделі: випадок BgGPT» була ще цікавішою. У ній детально розкривалися причини проблем із застосуванням GPT болгарською — здебільшого через обмежений навчальний датасет. Те саме стосується й української. До того, щоб GPT працював українською так само добре, як англійською, ще далеко.

Лекція Віктора Данчева «Spacenet — права на помилку немає!» багато чого мене навчила. Було цікаво дізнатися про труднощі побудови орбітальної мережі. Відсутність фізичного доступу до супутника вимагає ретельного планування й суворого програмування — завдання, що виконується у важких умовах, зокрема за різких перепадів температури та невпинної радіації, яка дестабілізує електроніку. Супутникове середовище суворе — на відміну від програмного забезпечення, яке набагато поблажливіше.

Презентація Бояна Торосова «Квантові комп'ютери й наступна технологічна революція» була ще одним великим відкриттям. Раніше я виявляв мало цікавості й майже не звертав уваги на квантові комп'ютери. Проте було цікаво зрозуміти їхні фундаментальні принципи й можливі застосування. Попри свою повільність, ці комп'ютери мають можливості, яких бракує традиційним двійковим комп'ютерам.

Найбільш несподіваною лекцією була «30 літер — незліченні світи» Вікторії Бешлийської. Оскільки лекцію проводила письменниця, вона була про болгарську абетку, її походження, вплив письма на висловлювання та про те, як різні інструменти й процеси формують творчість. Написання книги й написання програми виявилися достатньо схожими, щоб розробники могли щось узяти з цього перетину. Це нагадало мені, що планування й проєктування базового алгоритму ефективніше робити вручну на папері, перш ніж переходити до IDE.

Попри те, що я нічого не виграв у заключній лотереї, мене зацікавив вікторинний конкурс. Утім, люди, що сиділи ближче до сцени чи екранів, безперечно мали більше переваг, адже кілька запитань відображалися дрібним шрифтом.

Загалом подія була приємною, і я цілком задоволений своїм рішенням на ній побувати. Наступного року піду знову.