Зимова школа з програмування, день 7

Останній день перебування почався не так, як решта: після пробудження цього разу зуби не цокотіли, надворі таки потеплішало, а опалення ще не зменшили. Із самого ранку ми зібралися й вирушили на вокзал, де лишили речі в камері схову. Після чого вирушили на книжковий ринок.

Прямуючи туди, я вже мав мету, до якої прагнув завдяки наводці, яку дав Dimonas. Загалом, після прибуття на ринок я почав полювання на TLKшні болванки.

Гальма в той час у мене трохи відмовили, і в результаті майже годинного полювання вдалося «вполювати» 50 CD-R, 20 DVD-R та один диск із персонажами мультфільму, що скинув Короля з престолу лідера касових зборів у США без урахування інфляції серед анімаційних фільмів. Той один диск довелося взяти, бо в одному місці було лише 9 цікавих мені болванок. Звісно, це було не межею, але ще якісь гальма лишалися, та й кількість дисків виходила кругла, якщо враховувати 30 DVD, що були в мене вдома. Але все ж мені довелося тягатися решту дня містом із пристойною кількістю дисків.

Там же придбав чотири цікаві зошити з леопардом і тиграми, у яких плями та смуги зроблені за допомогою тканини й мають об'єм. Обкладинки дуже оригінальні та гарні: раніше таких не бачив, тепер думаю, що з ними робити, писати в них якось шкода.

Після ринку пішки вирушили в бік ХНУРЕ, де мало проходити закриття. Дорогою зайшли до зоопарку й дізналися, що він працює до 16:00, це означало, що була пристойна можливість не відвідати його.

Урочисте закриття в актовій залі почалося майже вчасно, де виступив проректор, а потім представник одного зі спонсорів прочитав майже годинну лекцію, під час якої були сказані цікаві цифри та дані про роботу програмістів. Але головною метою лекції було змусити глядачів запам'ятати певний відсоток і дату, коли треба відвідати сайт спонсора. Прозвучала цікава думка про те, що не варто працювати в аутсорсингових компаніях, бо там сильно збільшують руки й відповідно зменшують мозок; а слід працювати у виробників своїх продуктів. Загалом, так само було зроблено акцент на те, що треба прагнути до першості у світі, а не в країні, і намагатися лишити по собі щось важливе.

Так само виступаючий зауважив, що в ліцензійній угоді програми, яка посідає лідерські позиції, вказано, що всі спори вирішуються в районному суді Херсона. Він цю історію розповідав і раніше, але тоді в залах не було представників із міста. Цього разу ми повідомили йому, що населення міста більше 300 тисяч і що тролейбусних маршрутів не 1, а близько 10.

Після виступу спонсора почалося нагородження. За більшу кількість дорозв'язаних задач отримала нагороду друга команда KNU DDRAGONS, яка посіла друге місце в основному турі. Перше та третє місце посіли команди Pointless і Scorpions відповідно, які лідирували всі дні змагань. За розв'язання спонсорської задачі нагороду отримала команда, яка посіла перше місце. Усі учасники змагань отримали книгу, перекладачем якої був спонсор, який виступав, а також збірник задач змагань з авторськими розв'язаннями, диплом про участь, диски із задачами, розв'язаннями, програмами, тестами та відеозаписами всіх лекцій і відкриття.

Варто зауважити, що з нагородженням нашої команди вийшла накладка. Оскільки в списку були й тренери, то при зачитуванні з нього читали лише назви ВНЗ і не звернули уваги, що йде далі в рядку. Тому нас викликали на нагородження два рази, але другого разу забрали вручені книги першого разу, але диски лишили. Після того як тренер підійшов наприкінці нагородження — у нас з'явився і третій комплект дисків.

Після всього цього швидко вирушили в бік зоопарку, хоч і було п'ятнадцять хвилин на четверту, але я сам пішов до зоопарку. Дім хижаків виявився зачиненим і була можливість спостерігати лише звірів, що були назовні. Загалом, за сорок хвилин я встиг зробити близько чотирьохсот фотографій трьох леопардів, тигриці та левиці, що були в той час надворі. Думаю, що кілька відсотків зі знятих кадрів будуть вдалі. Після приїзду вдалі знімки викладу у відповідному розділі моєї фотогалереї. Шкода, що не вийшло побачити решту левів, що були всередині, та й тигриця нервувала й відповідно гарчала.

Потім уже всією командою посиділи деякий час у кафе, а потім вирушили на прогулянку вечірнім містом, попутно заходячи до цікавих магазинів, щоб подивитися товари й зігрітися. На небі високо був повний місяць, злегка прикриваний негустими хмарами, а ми завершили ходіння вечерею з піци в буфеті в парку біля площі Свободи, як і під час минулого візиту до Харкова.

А потім уже вирушили через метро на залізничний вокзал, що й можна вважати для нас завершенням першої Зимової школи з програмування, яку проводили в Україні.

Редагувалося 22.02.2008