Падіння з велосипеда
Велосипедний шолом класна штука. Летів в неділю з велосипеда головою вниз скронею на камінь, думав, що вже все, аж ні, нічого голові не сталося. Вм'ятина лише на шоломі та шия трохи поболіла після, хоча не до шиї в порівнянні з рукою...
Вперше вирішив спуститися схилом до бетонної дороги вздовж моря. На самій крутій ділянці виявилося багато каміння, загальмувати зміг, але велосипед продовжив сунутися на камінні та я полетів з нього вниз, основна сила удару прийшлася на плече схоже.
Шкіра на плечі помітно зчесана навіть через кофту. Потім помітив, що лікоть сильно болить та не можу зігнути чи розігнуту руку, поїхав того ж вечора у відділення швидкої на міському автобусі. Маску забув взяти та спочатку не пускали в приміщення, а потім пустили.
Потім відмовилися пускати на рентген без маски. Попросив маску у медсестри та вона видала мені. Хоч в черзі був перший, але за мною було двоє дітей з більшими подібними травмами рук та їх прийняли в першу чергу. У мене виявилася тріщина голівки променевої кістки на правій руці.
Лікар сказав, що в такому разі гіпс не накладається та треба просто не рухати рукою. Виписав купити спеціальну пов'язку для тримання руки та сказав в п'ятницю записатися до нього в приватній клініці та взяти направлення у особистого лікаря, щоб прийом був за держстраховкою.
У мене не було особистого лікаря, тому пішов до найближчого наступного дня, попередньо заповнивши бланки для взяття на облік. Виявилося, що бланки у лікаря свої, з моїх лише дані переписали. Особистий лікар була незадоволена, що приписався до неї коли виникла потреба, а не одразу
Я ж не знав, що це простий процес , бо в інтернеті писали, що треба бланки самому брати в держстраховій та потім заповнений в неї відвозити. А тут виходить медсестрі дав дані та все. Якби не направлення до ортопеда, то міг і не чекати в черзі, хоча треба записуватися заздалегідь.
За направлення довелося додатково платити 2.9 лв, майже 60 грн. Цікаво, що за медичну держстраховку обов'язково віддаю 6% від зарплатні, але ще за направлення на безкоштовне обстеження за тою страховкою треба додатково платити. Дивна логіка.
Потім ще пів години чекав завершення обідньої перерви, бо у мене була температура під рукою з тріщиною. Лікар оглянула, нічого не виявила, у неї одразу підозра на ковід була, потім виписала противірусне, вітаміни та знеболююче. За це обстеження вже було без додаткової плати.
Із цікавих змін, що помітив, зникли особливі умови для російськомовних. Раніше для них було первше обстеження 30 лв, друге 20 лв, а подальші 10 лв. Тепер же для всіх, хто без держстраховки, первишчне обстеження 30 лв, повторне 20 лв. Зараз лв для грн треба помножати в 20 разів.
Але на рингтоні телефону лікаря стоять "Моі Ясниє дні" Газманова... Шкода бачити на стільки розповсюджена російська культура в Болгарії, особисто в старшого покоління. Особистий лікар і медсестра знають російську, ортопед знає англійську, а його медсестра вже російську.
Потім поїхав і місто в магазин медичних товарів за тримачем для руки, в тій же будівлі придбав ліки, що виписала особистий лікар. Спитав в аптеці які ліки відпускаються за держстраховкою, мені сказали, що такі лише для хронічних хвороб.
Оскільки приватна клініка, де приймає ортопед, в сусідній будівлі з магазином медтоварів, то пішов в неї і розвідав де знаходиться кабінет ортопеда, на дверях кабінету було написано, що запис в лише з 11 до 12. Цікаво, як багато всього медичного навколо обласної держлікарні.
Ще цікаво, що особистий лікар приймала пацієнтів на дворі, у котрих були позитивні тести на ковід. Але я ними сидів в черзі в приміщенні О.о Добре хоч мені виписали противірусне та вітаміни та організм і так зараз в стані боротьби.
Якби знав, що процес приписання до особистого лікаря простий, то зробив би це минулого серпня одразу, а то потім ще поїхав на обстеження до Софії в приватній клініці, де все було за власний кошт без страховки. Взимку не хотів зайвий раз відвідувати лікарів, а потім вже не до того
Треба все ж достатньо вивчити болгарську мову, зараз базові фрази казати можу та в більшості розумію її. Але мало практики, майже не спілкуюся. До того ж старше покоління тут знає російську, а багато молодих знають чи принаймні розуміють англійку.
Тривожність реально зараз поменшала, коли отримав тріщину в лікті. Проблема, котру одночасно спостерігаю і відчуваю на собі, все зібгається. А коли живеш в спокої та бачиш, що твориться у рідних та друзів в Україні, то виходить сильна тривожність, що сковує та не відпускає.