Нейровідмінність, конференції та робота (панель EF)

Також було хороше нагадування, що нейротипові люди швидко забувають соціальні взаємодії й не пам'ятають їх місяцями.

У мозку нейровідмінних людей немає фонових фільтрів, які відсіювали б зайве, як у решти, нейротипових 95% населення. Понад те, у різних нейровідмінних людей бракує різних фільтрів.

Потрібно змінювати свій режим залежно від стану. Досліджуй, що заряджає й що виснажує різні частини.

Слайди з панелі «Neurodivergent Surviving to Thriving – Conquering your convention, successful strategies for social, sensory, societal safety and executive success» на #EF.

Думаю, комусь вони можуть стати в пригоді для початку.

Натрапив на цікаву думку: малювати уявний трикутник, що перетинає око на обличчі співрозмовника, коли з ним говориш, — щоб виглядати нейротиповою людиною.

Тепер я бачу, чому стандартні книжки з навчання та робочі методики не працюють для нейровідмінних людей.

Я постійно бачу, що ти мусиш дотримуватися суворого щоденного розкладу, але для мене це працює лише короткий проміжок часу, коли все добре, а потім усе розвалюється, коли мій стан змінюється.

Погано те, що більшість компаній вимагають видимості твоєї постійної щоденної роботи, а не виконаної справи.

Нещодавно я говорив з вищим керівництвом про підвищення. Вони сказали, що їм подобається, що я присутній на роботі по 12 годин на день, але їм не подобається, що я трекаю менш ніж 8 годин робочого часу на день та інколи не відповідаю по кілька годин і не роблю роботу того ж дня, коли її попросили. Їм треба, щоб я працював 8 годин щодня в той самий час і завжди був присутній у цей час. Цікаво, чи розуміють деякі компанії, що дехто не може працювати в такий спосіб.

Коли я намагаюся працювати 8 годин без перерви, я вигорілий і завмерлий, нездатний нічого робити. До того ж я стаю роздратованим і тривожним, коли бачу, що вище керівництво навмисно перевіряє, чи я працюю, ставлячи прості запитання або просячи зробити те, що може зробити будь-хто інший.

Тепер я бачу, що вище керівництво демотивує нейровідмінних людей і робить умови неприємними для них, мотивуючи їх шукати нову роботу. Звільнити їх вони не можуть, оскільки нейровідмінні люди доводять справи до кінця й можуть робити те, чого не можуть нейротипові люди.

Але якщо всі компанії такі, то чи є сенс змінювати роботу? Краще зламати самого себе.

Моє сумління не дозволяє мені трекати робочий час, коли я не працюю. Мені краще зробити роботу, але через це я виглядаю погано, коли трекаю менш ніж 8 годин.

Найважче лишається відповідати одразу й робити прості завдання без енергії на концентрацію.