The Origami Killer

Пройшов Heavy Rain. До останнього не здогадувався, хто вбивця, спойлерів не читав. Був вражений і радий логічному поясненню багатьох зачіпок, а я ж намагався сам вирахувати його особу. Якщо не пропускати всілякі дрібниці й нестикування, то, можливо, можна здогадатися, хоча, навряд чи… Для цього треба було так само аналізувати психологічні портрети й розглядати найменш імовірний, але логічний варіант, прямо як в оповіданнях про Шерлока Холмса. Якісно гру зроблено, сюжет. Такого ще не було, й без фантастики чудово обійшлися. Тішить, що вибираєш те, що відбувається на екрані, й в більшості випадків головні герої не поводяться як цілковиті ідіоти, хоча можна вибрати такий варіант, але це вже для збирання трофеїв і перегляду інших варіантів.

Поки цікаво, як зробити, щоб усі керовані персонажі оповіді лишилися живими. За перше проходження зібрав лише 47% трофеїв, проходив на нормальному рівні – і то не завжди міг виконати QTE, особливо ФБРівцем. Часто плутаю коло й квадрат, треба якось звикнути до позначень кнопок геймпада.

Гра – шедевр. Не уявляю, як у неї можна грати на клавіатурі чи без контролера SIXAXIS і отримати ті самі відчуття, що від гри на PS3. Шкода, що за два вечори проходиться, але можна пройти ще кілька разів і отримати інші події, знаходячи нові дрібні деталі, які врахували творці.