Тег: програмування

Global Agile Summit завершився 6 травня. Ці п'ять записів я подивився за пару тижнів по тому, коли Oikosofy виклала їх до відеобібліотеки. Воркшоп із мобпрограмування від Вуді Зуйла, чотири живі наступні сесії запитань-відповідей із Джейсоном Літтлом, Маркусом Буллоком, Клінтоном Кітом і Джошуа Талером, приблизно п'ять годин матеріалу, втиснутих у тиждень вечорів.

Затримка була ненавмисною, але виявилася продуктивною. Перегляд сесій, що відбулися з різницею в кілька днів, одна за одною, у тихий тиждень, проявив нитку, якої я не вловив би наживо: кожен із цих спікерів, із різних кутів і різних треків, раз по раз приходив до одного й того самого операційного питання: як утримати людську директиву, коли інструменти достатньо швидкі, щоб зробити людину необов'язковою?

Зуйл відповів грою. Літтл збудував структуру тек. Буллок виявив це, коли чотири тижні автоматизації минули без жодної розмови з клієнтом, а Кіт — коли підрахунок голів на парковці виміряв не те. Талер приніс меча.

Оновив класифікатор новин з GPT-5-mini на GPT-5.4-mini та одразу почало проскакувати купа новин не про котячих, це на стільки деградація моделі чи треба інші промти? Я промт ще писав для GPT-4-mini та не змінював

Відкотив на GPT-5-mini все, виходе GPT-5.4-mini на порядок швидша та в рази дорожча, але якість роботи на порядки гірша. Модель для тих, кому важлива швидкість роботи. Але не розумію, ШІ який робить роботу в рази гірше, в результаті вимагає більле часу, бо треба більше виправляти. В чому сенс таких нових моделей?

Для щоденних завдань із кодом я використовую Claude Code з плагіном Oh My ClaudeCode. Його оркестраційні воркфлоу змушують AI-агентів рев'юити власний вивід у циклі, автоматично відловлюючи проблеми й перевіряючи виправлення.

Та попрацювавши з цим певний час, я помітив одну проблему, що повторюється.

Коли агенти ділять контекст між ітераціями, вони здебільшого перевіряють, що проблеми з першого проходу виправлено. Нові проблеми вони знаходять рідко. Спільна пам'ять працює проти мене.

Більше місяця на роботі активно вайбкодю, переважно використлвую Claude Opus. Оскільки обов'язки не дозволяють концентруватися на програмуванні, то ШІ добре допомогає. Спробував повайбкодити особистий проект, преміум платні запити робочої підписки для нього не використовував.

Спочатку спробував за свої API-ключі кодити. За пару-трійку запитів Opus зняв 2 долари. Потім спробував GPT-5.2, де мільйон токенів на добу безкоштовно, безкоштовні швидко вичерпались і далі пішло за гроші, хоча може під десяток запитів можна було в рамках того мільйону зробити.

В кінці вже спробував GPT-4.1, котра входе в корпоративну підписку, та за котру немає додаткової плати. З результатом справилась, але робила елементарні помилки та на їх виправлення йшло дуже багато часу, так ще в результаті якість коду явно посередня вийшла, при цьому виправляє проблеми дуже не охоче, треба самому занурюватися та давати вказівки, а тоді вже сенс у ШІ зникає. Не схоже, що воно варте того, спробую взяти підписку Claude Pro на місяць і подивитись як з нею буде, все ж пет-проектом займаюсь не постійно, не завжди на це ментальні ресурси є, хоча може ШІ дозволить регулярно робити, оскільки ментальних ресурсів менше вимагає.

Минулого місяця хостер мого персонального проекту змінив сервер і все упало. Я одразу змінив А-запис в налаштуваннях DNS домена, але я змінив це на Hurrican Electric, коли я вже домен переніс на CloudFlare та требу було змінювати там. Як наслідок, сайт не працював майже два тижні, бо через основну роботу було не до персонального проекту.

Я DNS-запис у вірному місці виправив, але API-сервіс після цього не запрацював через помилку SSL, хоча його домен через CNAME посилався на основний, але ж на основнову було проксування Cloudflare. Змінив CNAME на піддомен основного домену, для котрого проксі вимкнений.

Після цього всього обидва сервіси продовжували працювати не належно чи не працювати.

Для мого новинного сервісу про великих котів увесь інтерфейс адміністрування живе всередині чату з ботом у Telegram. Я й так багато часу проводжу в Telegram, тож для мене це найзручніше місце, щоб переглядати, обирати, редагувати та перекладати новини.

Кожен допис також потребує фото для сайту й соцмереж, плюс підпис для читачів із вадами зору. Інколи картинку не вдається завантажити напряму, навіть коли я пробую ScraperAPI. Нещодавно через це мені довелося опублікувати кілька статей вручну.

Тепер я додав простий обхідний шлях. Оскільки адмінпанель уже в Telegram, застосунок усе одно може отримати зображення, які іншим інструментам не під силу. Після того як бот надсилає чернетку в чат, мій код перевіряє, чи є вже у статті локальний файл фото. Якщо немає — скрипт завантажує картинку з повідомлення в Telegram і зберігає її, щоб решта пайплайну могла відпрацювати як зазвичай.

Попередній застосунок я одразу розробляв на проді, бо це був невеликий персональний API-застосунок. Однак, коли я вирішив перестворити свій вебсайт, то обрав локальну систему, яка дала мені змогу експериментувати й вільно гратися з новими речами.

Як локальне рішення для хостингу я обрав найновішу версію XAMPP, із PHP 8.2. Хоч це й не найсвіжіший PHP 8.3, для розробки його цілком достатньо. Та й за потреби PHP можна оновити вручну. Та все ж для роботи мені потрібна інша версія PHP у системній змінній PATH.

Оскільки більшість викладачів на курсах користуються аліасами для PHP та консолі Laravel Artisan, я налаштував схожі в PowerShell:

Останні кілька місяців я працював над особистими застосунками на Laravel, розробляючи систему автоматичного постингу з Telegram і напівавтоматичний сервіс, що публікує в різні соцмережі фото з Flickr під ліцензією Creative Commons. Незабаром планую розповісти про ці проєкти в окремих статтях.

Через це мені захотілося оновити свій сайт на стеку на основі Laravel. Мій сайт майже не змінювався, відколи я побудував його десять років тому на Joomla ZOO CCK. Я отримав від нього все, що хотів, але керувати ним і оновлювати його так і лишалося мукою. З огляду на технологічний поступ, мати такий застарілий особистий сайт майже соромно, не кажучи вже про мову контенту.

Однак через брак часу й особисті вподобання я не схильний будувати сайт із нуля на новому фреймворку. Спершу я розглядав Winter CMS, але він не відповідав моїм потребам, коли ознайомився з ним за відео й документацією. Ідеальна система для мене — та, яку легко встановити й підтримувати. Я не хочу витрачати час на запам'ятовування складних процедур оновлення, які за пів року забуду.

Придбав дешевий VPS за 9 доларів на рік. Останні дні розбирався з його налаштуваннями, я все таки розробник, а не девопс чи сисадмін, тому доводьтеся багато часу витрачати на мануали та вирішувати базові помилки, котрі сам же і зробив :)

Зате, переніс мій сервер Friendica whitelion.me з Москви до Атланти. Ще менше зв'язків з РФ, а то взагалі неспокійно було зберігати копію моїх повідомлень з соцмереж там...

Хоча с оновленнями Friendica довелося повозитися також, але тепер процес налагодив.

Більше місяця як активно використовую IFTTT для перехресних публікацій в соціальних мережах. Хочу поділитися як до цього дійшов і на які хитрості пішов, щоб досягти кроспостингу близького до того, який мені потрібен.

Я пишу в соціальних мережах для себе, а не для роботи. І мені зручно писати з того місця, де я проводжу час, тому програмне забезпечення для SMM мені не підходило, воно дороге, ще й вимагає писати з іншого місця.

В основному я проводжу час в Twitter і Telegram, фотографії розміщую в Instagram, а нещодавно ще почав вести подкаст на Anchor. Деякі повідомлення зручніше написати в одній мережі, деякі — в іншій. До того ж хочеться мати хоч якийсь контроль над своїми повідомленнями, щоб не втратити їх в один момент через рішення якоїсь корпорації. Тому ще приєднався до децентралізованої соціальної мережі, Fediverse, та завів собі особисту Friendica, куди просто дублюю мої дописи з інших соцмереж.

При виборі рішення до приєднання до Fediverse зупинився на Friendica, тому що воно на PHP, з котрим працюю щодня на роботі, за потреби можу модифікувати рушій під себе та розгорнути на віртуальному хостингу. Friendica не влаштовує лише тим, що не дозволяє гостям залишати коментарі, але оскільки це більше рішення для резервного копіювання, то це не критична проблема. У інших застосунках, що спробував чи переглянув, було більше критичних недоліків для мене.

Багато людей переходять на децентралізовані соціальні мережі, бо не хочуть, щоб корпорації слідкували за ними, аналізували, знали все про них. Мене це не дуже хвилює, з цим я змирився, але мене більше хвилює те, що корпорація будь-коли може видалити всі мої повідомлення, всю мою історію.

Копіювати повідомлення вручну мені ліньки та дорого витрачати час на це, тому почав детально розглядати рішення для автоматичного постигну повідомлень меж соцмережами.

Знаю, що не оригінально, але вирішив написати, щоб зняти напругу. Оскільки батьки все життя працюють на комбайновому заводі, то вирішив описати, які вимоги виконуємо на роботі, так, щоб їм було зрозуміло, хоча сам далекий від теми комбайнів.

Вітаємо, ми придбали американський зернозбиральний комбайн «Джон Дір», зовні й за відгуками він дуже якісний та функціональний, але в ньому бракує пари механізмів, і зовнішній вигляд нас не влаштовує, поставте на нього корпус українського комбайна «Славутич» і зробіть механізми, які ми бачили в них, а також такі-то механізми білоруських «Палессе». Креслень і документації до комбайна немає, оскільки це закрита розробка й ми не передбачаємо модифікацію іншими, отже, немає можливості зв’язатися з інженерами оригінальної машини.

Усі права на комбайн, що вийде, належатимуть нашому підприємству, не забудьте намалювати на ньому наш логотип, використовуватися він буде на території Росії під маркою «Свердловськ».

Через рік.

Ми помітили, що після встановлення корпусу й перефарбування комбайна частина американських механізмів заклинює або працює не так, як треба — виправте їх, також ми вирішили використовувати комбайн для збирання більшої кількості зернових культур, тому механізми, створені вами раніше, потребують розширення й переробки.

anyutt82 оголосила про сайт http://www.edasovkusom.ru/. Отже, можна вважати його відкритим. Кулінарією не цікавлюся, тому оцінити його вміст не можу, але займався його програмною частиною й хочу про це написати. До того настільки складних сайтів на «Джумлі» не робив, хоча спочатку ніщо не віщувало біди, якщо не зважати на те, що весь функціонал і дизайн сам просився на WordPress, але категоричною вимогою замовника була Joomla! Зовні простенький сайт передали новому програмісту, а я поїхав у відпустку доробляти три інтернет-магазини, що висіли на мені.

Віддалено весь тиждень допомагав зі створенням сайту, але врешті начальник розробку повністю віддав мені, бо терміни спливали й терміново треба було проект завершувати. Функціонал виходив незвичний, уперше щось на кшталт блогу робили на «Джумлі». Довелося використати компонент Tag для додавання тегів рецептам і компонент MultiCategories, що заміняє собою стандартний компонент Content, бо один рецепт має бути в кількох категоріях. Для виведення зменшеної картинки у вступному тексті зображень використовувався модуль JA News.

Загалом, робота над проектом сподобалася й запам'яталася. Бачу, в офісі він решту добряче дістав і деяких навіть пересмикує. А мені таке подобається, подобається, коли замовник конкретно знає, чого хоче, навіть якщо вимоги трохи незвичні й суворі. Це краще за те, коли частину функціоналу сайту самому доводиться на ходу під час створення вигадувати, а потім ще переписувати, коли після показу клієнту виявляється, що вони хочуть частину переробити.

Дістався до зміни стилю журналу. Звик до теми Forest Green, що використовує в основі стиль Bloggish, але в ній під вміст відведено 470 пікселів, чого явно недостатньо для комфортного розміщення фото та перегляду стрічки друзів.

Поліз у Custom CSS і змінив розміри текстового поля до 640 завширшки, так само збільшив ширину бічної колонки, зробивши загальну ширину вмісту 1000. Заодно збільшив розміри шрифтів на пару пунктів, бо розмір пікселів на моніторах стає все меншим. Для пошукової оптимізації переніс бічну панель праворуч, щоб першим ішов та індексувався вміст запису, тільки якось це незвично, треба буде повернути ліворуч, зробивши SEO-верстку, на своєму сайті вдалося це зробити, у блозі теж вийде, шкода, що CSS погано знаю.

Після зміни ширини основних блоків вийшла негарною шапка блогу, у якій було вузьке зображення. Вирішив поставити в шапку приємнішу для ока картинку, для цього добре підійшла частина фотографії білого лева, про яку згадував тут. Після заміни шапки настала зміна кольорової гами блогу, нові кольори взяв піпеткою з шапки. Від старих зелененьких повністю не відмовився — їх використав для кольорів посилань. Фонове зображення теж міняти не став — сильно не заважає й альтернатива в голову поки що не прийшла.

Встановив на своєму сайті бібліотеку за допомогою компонента BookLibrary. Так, якість компонента лишає бажати кращого, бо спершу був написаний під Joomla! 1.0, не використовує MVC і все в коді змішане в купу. Але чогось кращого для створення бібліотеки для Joomla! не знайшов. Плюс у коді деякі моменти можна підпиляти для нормального відображення й роботи завдяки його простоті. Ще б SEF-посилання прикрутити до нього, але після SEF-посилань JoomGallery це не мало б бути проблемою, було б бажання. Якщо буду для когось робити, може, візьмуся за такі дрібниці, недарма на 4-му курсі в дипломній роботі електронною бібліотекою займався, тільки на ASP.NET.

Зробив це не лише для вивчення можливостей компонента, а й для організації своєї домашньої бібліотеки. Додав туди тільки ті книги, які сам придбав. Дві книжкові шафи книг батьків, моїх дитячих і навчальних книг додавати в такий каталог уже занадто. Шкода, що можливість купувати літературу для себе з'явилася після комп'ютера, тобто тоді, коли майже перестав читати книги... Та бажання є, а читати не виходить. Останньою художньою книгою була «Коли падають гори (Вічна наречена)» Чингіза Айтматова, яку читав упродовж зими на смартфоні, який уже загубив. Попередню художню чи не технічну книгу пригадати не можу.

Сьогодні поповнив бібліотеку ще чотирма книгами, три з них потрібні для професійної діяльності, а одна вже про левів — книга Крейга Пакера, на яку посилається не одна стаття про цих великих котів. Ось посилання на мою бібліотеку з книгами про левів і кількома технічними з розробки.