Тег: саморозвиток

Я не сприймав MBTI надто серйозно. Він намагається вимірювати людей за чотирма критеріями, й кожен критерій — це спектр, що може зміщуватися протягом життя. З віком і без значних змін цінності більшості людей усталюються, тож є щось відносно стабільне, що можна виміряти, — але вимір усе одно грубий. Усі люди унікальні, й чотирилітерний тип застосовний лише почасти. Я знав свій тип. Та не будував на ньому нічого.

ШІ це змінив. Не тому, що ШІ підтвердив MBTI як науку, а тому, що MBTI виявився найпопулярнішою термінологією про особистість у тренувальних даних. LLM знають її добре. Вони вільно оперують усіма шістнадцятьма типами та їхніми когнітивними функціями — що кожен тип помічає першим, що відсіює, як упорядковує інформацію, яке пояснення «заходить», а яке ні.

Кожен тип і справді споживає інформацію по-різному. Те, що одному типу одразу зрозуміле, для іншого непрозоре. Те саме пояснення, перебудоване під іншу когнітивну послідовність, лягає геть інакше. Я можу попросити ШІ оцінити чийсь тип MBTI — за повідомленнями, стилем письма, патернами рішень — а тоді скроїти повідомлення так, щоб воно було зрозуміле для того, як ця людина насправді думає.

Переглядаючи нещодавно завершені курси й пригадуючи одну слушну думку з Remotion Fest, я замислився над тим, чи не варто витрачати більше часу на розвиток своїх сильних сторін, а не зациклюватися на слабких. Це стосується й того, як я приділяю увагу своїм підлеглим на роботі.

Не пригадаю, чи було це на курсі з soft skills, але пам'ятаю, що йшлося про це в книжці, яку ми читали з моєю вчителькою англійської. Більше часу варто витрачати на свої сильні сторони чи на колег. На слабкі сторони чи на колег теж варто звертати увагу, але не надто.

Це була моя помилка в минулі роки — я витрачав більше часу на свої слабкі сторони. Це важко швидко змінити, але я спробую й зосереджуся більше на сильних сторонах.

Я показав свій попередній допис учительці англійської, яка майже 40 хвилин уроку редагувала текст. Там багато моїх помилок, але більшості з них можна уникнути практикою, більшим читанням і поповненням словникового запасу. А от два типи помилок цікаві, бо досі я про них не знав. Обидва пов'язані зі сполучником «and».

Найбільше спантеличило те, що я не маю ставити кому перед сполучником «and» у складносурядному реченні. Перевірки правопису ставлять там кому, та й більшість знайдених англійських правил радять, що кома там потрібна. Проте я вчу американську англійську. Вона найпоширеніша у світі та доступніша завдяки найрозважальнішим медіа цією мовою. Але американська англійська намагається позбутися зайвих ком, і я не маю ставити їх у складносурядному реченні, якщо й так зрозуміло, що «and» з'єднує різні його частини.

Ось стаття про це: http://grammartips.homestead.com/compoundsentences.html Їй понад 20 років, тож тепер коми вживають іще рідше, ніж там описано. Ба більше, приклади з неї перевірки правопису вважають помилковими. Я користуюся для цього Grammarly й раджу вам теж. Це український продукт, який зараз особливо потребує підтримки.